Сафонова Т. А. Бенчмаркінг як засіб підвищення конкурентоспроможності бібліотек

УДК 316.774:025.1

викладач кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій

Харківської державної академії культури

пошт. адреса: ХДАК, Бурсацький узвіз, 4, м. Харків, 61057, Україна

конт. тел.: (097) 903-53-58, (050) 984-57-43

e-mail: malibu555@mail.ua

 

Ключові слова:  бібліотека, інновації, бенчмаркінг, вивчення передового досвіду, управління бібліотекою. 

Ключевые слова: библиотека, инновации, бенчмаркинг, изучение передового опыта, управление библиотекой.

Key words: library, іnnovatіon, benchmarkіng, study of progressіve methods, lіbrary management. 

 

   Інформатизація сфери соціальних комунікацій відкриває для бібліотеки нові можливості, пов’язані з інноваційними процесами на основі використання сучасних соціально-інформаційних технологій в усіх сферах бібліотечно-інформаційної діяльності. На етапі розгортання бібліотечної діяльності та виходу на інформаційно-аналітичний рівень соціальних комунікацій звичні методи управління потребують інноваційних підходів. В нових умовах бібліотеки мають переглянути свої підходи до організації виробничих процесів з метою її удосконалення та перебудови. Адаптуватися до сучасного інформаційного ринку та підвищити свою конкурентоспроможність бібліотекам може допомогти використання бенчмаркінгу, як ефективного засобу управління інноваціями.

  Застосування бенчмаркінгу для українських бібліотек є достатньо новим напрямом поліпшення їх діяльності, його елементи використовуються в багатьох проектах по удосконаленню методів роботи та стратегічному плануванню бібліотек. 

   Причинами популярності бенчмаркінгу є: глобальна конкуренція, винагорода за якість, необхідність адаптації в сучасних умовах та використання світових досягнень. Автори, що ведуть дослідження в області бенчмаркінгу, відзначають його перспективність і можливість широкого застосування в різних сферах - виробництво, фінанси, послуги і т. п. В даний час інтерес до цієї теми зростає, відповідно зростає і кількість визначень бенчмаркінгу. Одні вчені вважають його продуктом еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності, інші – програмою з поліпшення якості. Найбільш раннім та відомим є визначення Р. Кемпа: «бенчмаркінг – це постійний процес вивчення й оцінки товарів, послуг і досвіду виробництва найсерйозніших конкурентів або тих компаній, які є визнаними лідерами у своїх областях». Також бенчмаркінг можна розглядати як безперервний процес, що відкриває, вивчає і оцінює все краще в інших організаціях з метою використання знань в своїй організації.

  Існує безліч видів бенчмаркінгу, їх можна класифікувати за різними ознаками: за рівнем застосування, за місцем розташування еталону, за учасниками бенчмаркінгового процесу, за об'єктами порівняння. Вибір виду залежить від специфіки діяльності цілей, що ставить бібліотека при проведенні бенчмаркінгу.

   Необхідно зазначити, що безліч бенчмаркінгових програм провалилося внаслідок недостатньо ретельного та несистемного підходу до планування і контролю. Для ефективної організації концепції бенчмаркінгу необхідно заздалегідь спланувати процес його впровадження, а також визначити пріоритетні напрями майбутніх досліджень, фокусуючи їх на досягненні конкретних цілей і розробивши технологію їх проведення.

  На етапі дослідження найбільш важливим є визначення потенційних партнерів по бенчмаркінгу. Щоб знайти можливого партнера, існує ряд методів виявлення тих, хто може бути прикладом для оптимізації організації бібліотечно-інформаційних процесів.

  Будь-яка діяльність бібліотеки, що піддається змінам, може бути бенчмаркірована. Проте практика свідчить, що більшість організацій починають цей процес з тих сфер діяльності, які в першу чергу важливі для підтримки організації в конкурентоспроможному стані. Першочерговими завданнями є задоволення інформаційної потреби користувача та зниження виробничих і часових витрат. 

  Застосування інструментів бенчмаркінгу дає організації різні переваги: можливість подолати застій у керівництві, вказати на їх неточне уявлення про стан справ; надає організації сигнали раннього попередження про відставання; відкриває нові технології і методи управління організацією; створює культуру безперервного удосконалення і т. п.

  Бенчмаркінг не може бути одноразовим аналізом. Для одержання належної ефективності від застосування цього процесу необхідно зробити його інтегральною частиною процесу інновацій і удосконалень у своїй діяльності. Фактично бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркінгу зводить в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів.

 Технологія бенчмаркінгу дає змогу бібліотекам визначати напрями удосконалення бібліотечно-інформаційних процесів, формулювати інноваційні завдання, які потребують вирішення для збереження конкурентних позицій. Першим етапом бенчмаркінгу є об'єктивне оцінювання бібліотекою своїх поточних процедур і визначення пріоритетних сфер вдосконалення діяльності. Другим – ретельний підбір зразків для наслідування, якими можуть бути інші бібліотеки, що досягли успіхів у відповідній сфері діяльності. Відтак збирають і аналізують необхідну інформацію, що стосується тих функцій бібліотечної діяльності, які потребують вдосконалення. Це сприяє переосмисленню способів здійснення бібліотечно-інформаційних процесів і служить основою їх перепроектування.

  Бенчмаркінг дозволяє забезпечити конкурентоспроможність і є вигідним як на рівні окремих бібліотек, так і на рівні бібліотечно-інформаційної сфери в цілому. Активний обмін інформацією та використання досягнень інших бібліотек є дуже ефективними для удосконалення своєї діяльності, а використання цього методу призводить до прибуткової діяльності та створенню корисної конкуренції. Це сприятиме оновленню інформаційно-бібліотечних послуг, задоволенню інформаційних та освітніх потреб і очікувань користувачів, оптимізації й ефективному управлінню діяльністю й ресурсами бібліотеки, її основними управлінськими процесами, створенню бібліотек принципово нового рівня.

  Таким чином, можна зробити висновок, що бенчмаркінг сьогодні – це невід'ємний елемент управління будь-якою організацією, бібліотечною зокрема. Особливе значення він має в управлінні якістю, дозволяючи постійно контролювати її рівень, відстежувати новітні тенденції у виробництві товарів і наданні послуг. Більш того, даний інструмент дає можливість безпосередньо вивчити нові ідеї, кращий досвід інших бібліотечних організацій, тому що передбачає співробітництво між бібліотекою-ініціатором та бібліотекою-партнером по бенчмаркінгу.

  Грамотне використання методики бенчмаркінгу, наявність висококваліфікованих штатних фахівців і зовнішніх консультантів по її впровадженню дозволяють: об'єктивно і комплексно оцінити динаміку розвитку своєї організації на фоні розвитку ринку; сприяють визначенню перспектив розвитку організації, формування стратегічних орієнтирів та створення конкурентних переваг на інформаційному ринку; сприяє досягненню позитивного результату і підвищенню як комерційного, так і соціального ефекту для організації. 

  Крім того, інструментарій бенчмаркінгу дозволяє підвищити рівень компетенції керівників вищої та середньої ланки бібліотечної організації.

   Соціально-інформаційні технології управління є дієвим інструментом, що дають змогу бібліотекам поєднати вже наявні надбання зі світовим досвідом впровадження цих технологій і вийти на світовий інформаційний ринок для подальшого просування своїх продуктів і послуг зарубіжним користувачам, отримуючи за це кошти для подальшого вдосконалення своєї діяльності. Завдяки використанню сучасних технологій, бенчмаркінгу зокрема, бібліотека зможе правильно себе позиціонувати на сучасному ринку інформаційних продуктів і послуг та підвищити свою конкурентоспроможність.

 

Надійшло: 14.04.2016