Не мій дім

Литвин, Ярослава Ігорівна. Не мій дім : роман / Ярослава Ігорівна Литвин; вступ. І. Ніколайчук . – Харків : Фабула, 2021 . – 352 с.

Дім звикло асоціюється з тихою гаванню, місцем сили, безпеки й захищеності. Дім у літературі й кіно часто виявляється відображенням тих, хто в ньому живе. А в українській культурі цінність і поважність людини століттями постулюється наявністю дому-хати-господарки-«власного кутка»: якщо ти його не маєш, то й тебе самого наче нема. Новий роман Ярослави Литвин робить спробу поглянути на це з перспективи недалекого майбутнього, де вже майже все можна надрукувати на 3D-принтері, майже всі автівки безпілотні, а жарти про «моя смарт-кухня розумніша за мене» - не такі вже й жарти. Сюзанна Карпенко, на перший погляд, здається нашою сучасницею-міленіалкою, яка винайшла машину часу. Талановита дизайнерка з чоловіком втілюють мрію свого життя – власноруч спроєктувати й побудувати дім. Молоде подружжя переїжджає у свій високотехнологічний будинок, сподіваючись нарешті знайти спокій та щастя. Але в їхньому домі з’являється хтось третій — робот на ім’я Кейт. І все перевертається з ніг на голову…