Кіно і німці: Харків «окупували» фашисти

Тетяна Огородня

Військова техніка часів Другої світової війни, нахабні німецькі солдати, полонені з мотузками і кінозірки у великій концентрації – на цьому тижні центр Харкова перетворився на знімальний майданчик. 

Університетська перетворилась на Хрещатик

 У фільмі російського режисера Андрія Малюкова «Матч» Харкову також дісталася роль. Наше місто зіграє... Київ воєнних років. Саме в українській столиці відбулися події, що лягли в основу сценарію – футбольний поєдинок між командами «Старт» і «Флакельф», який війшов у радянську історію під назвою «матча смерті»: за відмову «злити» німцям гру радянських гравців розстріляли. У центрі сюжету – історія кохання воротаря київського «Динамо» Миколи Раневича і Ганни Шевцової, яка готова на все, щоб визволити коханого з фашистської катівні. Роль Миколи Раневича виконує Сергій Безруков, його дівчину грає Єлизавета Боярська.

 «Ця історія – одна з фантастичних сторінок історії Великої Вітчизняної війни. У нас було дуже багато фільмів про війну, фронт, партизанські загони, але вкрай мало стрічок, які розповідали б про життя під окупаційною владою», –  розповідає продюсер фільму Сергій Лисяний.

Знімати воєнний Київ у столиці видалося неможливим: вона перетворилася на надто сучасне місто з модерними будівлями, скляними вітринами, кондиціонерами, супутниковими антенами та металопластиковими вікнами. А от до багатьох харківських вулиць цивілізація не дійшла, деякі місця в центрі мають такий вигляд, ніби щойно після бомбування. Словом, знімальна група задоволена. У фільмі можна буде побачити Бурсацький узвіз, вулиці Грабовського, Чоботарську, Червоножовтневу, Демченка, Університетську (вона ж – Хрещатик).

Безруков і Боярська – в центрі уваги

Далека від сучасності архітектура Харкова прийшла до душі Лізі Боярській. «Я прихильник, скоріше, старої архітектури, ніж сучасних будівель. Історичні частини міста здаються мені більш живими та справжніми, бо вони зберігають атмосферу й історію», – зазначила акторка, яка провела в Харкові всього два знімальні дні. Репетиції, за її словами, проводилися раніше. «Характер моєї героїні Ганни, її поведінка відпрацьовувалися ще до зйомок. Зараз, коли на майданчику знаходиться тисяча чоловік масовки, звичайно, не до тонких моментів, – пояснила Єлизавета. – Ця історія не про мою героїню, ця історія в цілому і про початок війни, і про трагічні долі, пов’язані з Бабиним Яром, і про команду «Динамо». У фільмі розвивається багато паралельних ліній. Одна з них – лірична, про взаємини моєї героїні з Раневичем. Ця лінія теж закінчується сумно, оскільки, як відомо, уся команда була розстріляна після матчу з німцями».

Виконавець головної ролі Сергій Безруков був не багатослівний і спілкуватися з пресою і прихильниками відмовлявся – через власні забобони.  «Під час зйомок я намагаюся не казати про свою роль у фільмі, оскільки це погана прикмета», – пояснив актор, зазначивши, що зйомки проходять добре, без ускладнень.

Менш зірковий, талановитий український актор Остап Ступка розповів, що грає поліцая Івана Дащеню. «Мій герой – постать неоднозначна, я б сказав, трагікомічна. Він з’являється у веселих, гуморових моментах, але його історія закінчується трагічно, – розкрив карти Остап. – Роль хороша, мені дуже подобається. Це доля людини, а долю людини завжди цікаво грати». За словами актора, йому не знадобилося багато часу, щоб вжитися в роль. «Сучасний артист повинен вміти робити все відразу», – вважає Остап Ступка.

Без права на згадку в титрах

 Під час зйомок на акторів перетворилися й прості харків’яни: в деяких сценах у масовці було задіяно до тисячі чоловік.

«Фашист» Володя, майбутній актор, вважає за честь похизуватися з гвинтівкою у кадрі, хоч реплік в нього немає. Запитую, чи говорить солдат німецькою. «Ніхт! – сміється Володя. – Ну хіба тільки «Гітлер капут!» Працює хлопець не за 100 грн (стандартна «такса» для масовки), а заради задоволення. Хоча задоволення, зізнається він, не надто багато: «Зйомки – процес нудний і довгий, здається, що взагалі нічого не відбувається. А я ще й у форму запакований у таку спеку!»

«Коли знімали в’їзд німців у місто, умови були жахливі. Люди під кінець були ледве живі, а ще й довелося вистояти величезну чергу, щоб отримати свої нещасні 100 грн», – скаржиться Катерина, але стійко продовжує зніматися.

«Збирають нас рано-вранці на місці зйомки, роздають костюми, кажуть, куди йти і що робити, знімають, але в подробиці не вдаються. Ми, власне, не знаємо, що за сюжет відіграємо, – розводить руками статист Сергій. – Взагалі більше чекаємо, ніж щось робимо».

До масовки «Матчу» долучився і харківський клуб «Самоходъ», що колекціонує ретро-техніку. В зйомках задіяно вісім машин клубу: і радянських, і німецьких. Але жодне авто не постраждає, запевняє президент клубу Олександр Осетров.

«У кадрі дві наші машини – ЗІС та «Опель «Кадет» – працюватимуть розбитими, але псувати їх ніхто не буде. Просто їх оброблять таким чином, що вони будуть здаватися битими», – пояснює Олександр.

Під пильним оком громадян

Окрім професійних акторів і масовки, в зйомках задіяно велику кількість міліціонерів. Вони відганяють від знімального майданчика натовп цікавого народу, якого, як відомо, хлібом не годуй – подавай видовищ. Під час зйомок на Римарській харків’яни ледве не зірвали процес: люди масово фотографували Лізу Боярську, і через спалахи фотокамер операторам доводилося знову і знову знімати одну сцену.

Харків’янин Максим зараз у відпустці, а отже, може собі дозволити щоденно пересуватися містом слідом за знімальною групою: спостерігає та фотографує тишком-нишком (бо забороняють). «Епоху передають у деталях, дуже захоплює, – розповідає він. – Цікаво було спостерігати, як працює Боярська. Епізод знімали декілька годин, більшість часу акторка простояла на одному місці. Біля неї метушилися члени знімальної групи, костюмери та інші помічники. Вона все витримала, і тільки під час невеликих перерв сідала на лавку і розминала ноги, втомлені від сценічного взуття».

Керівники картини з цікавістю громадян змирилися. «Порівняно з киянами  харків’яни ведуть себе толерантно. Люди добродушні й доброзичливі. Звичайно, у них підвищений інтерес до такого рідкісного видовища – знімання великого фільму. Якщо ми просимо їх піти, бо заважають, вони роблять це неохоче, – зазначив продюсер Сергій Лисяний. – Але це набагато керованіші ситуації, ніж могло б бути в столиці чи в інших містах. І взагалі, від вашого міста у нас лише позитивні враження».

На війні як на війні, тому без постраждалих на майданчику не обійшлося. Під час зйомок вибуху на стадіоні «Авангард» два каскадери отримали опіки – на щастя, не значні. Очевидці стверджують, що дісталося й глядачам. «Коли будівля вибухнула, палаючі уламки полетіли в людей, – розповідає свідок подій Ілля. – Здається, я бачив, як когось подряпало та трохи опалило». Але це, за словами Іллі, не завадило натовпу радіти та аплодувати.

До речі, стрічка «Матч» вийде на екрани через рік – до 70-ї річниці «матчу смерті».

Огородня, Т. Кіно і німці: Харків «окупували» фашисти [Електронний ресурс] / Т. Огородня .