Новини та
Чичибабіну - 100 років. Це прізвище знайоме багатьом харків’янам за назвою однієї з вулиць у центрі. Але не всі знають, що Борис Чичибабін – український радянський поет, що жив, навчався і творив у нашому місті.
Початок кар’єри письменника був непростим – під час навчання в інституті та служби у армії писав та «видавався»: розрізав шкільні зошити, перетворюючи їх на книжечки, і давав читати багатьом студентам. Тоді ж і став підписуватися прізвищем матері — Чичибабін.
И вижу зло, и слышу плач,
и убегаю, жалкий, прочь,
раз каждый каждому палач
и никому нельзя помочь.
Я жил когда-то и дышал,
но до рассвета не дошел.
Темно в душе от божьих жал,
хоть горсть легка, да крест тяжел.
Во сне вину мою несу
и - сам отступник и злодей -
безлистым деревом в лесу
жалею и боюсь людей.
Багато його віршів не публікувалися, інші були понівечені цензурою. Слава прийшла після багатьох арештів, слідства, п’ятирічного перебування у Вятлагі. Бориса Олексійовича вважають народним поетом, чиї магнітофонні записи та рукописи передавалися з рук у руки. Щоб послухати його, творчі зустрічі влаштовували просто неба посеред вулиці.
На честь знаменної дати бібліотека ім. В. Г. Бєлінського підготувала для читачів короткий життєпис поета
