«Харків – україномовний» (серпень 2023)

Нижче наведено текст-вправу на вживання часу з липневого випуску нашого мовного проекту:

 

 

Поточний, серпневий, випуск має на меті звернути увагу на ті поняття, які українською мовою можливо назвати єдиним словом. Особисто я після кількох днів пошуку змогла знайти значно менше подібних слів, ніж очікувала. Особливо саме таких унікальних, що не мають аналогів у російській мові, принаймні, широковживаних нині. Понять же, що називаються одним словом, але легко перекладаються російською, значно більше. 

Наприклад, термін «втратити свідомість» українською звучить єдиним словом «зомліти», «знепритомніти». Але російська мова має своє слова «сомлеть», нехай і дещо застаріле та не так широко вживане сьогодні.

Сленгові слова, подібні до «відключитися», ми не братимемо до уваги.

 

Ось ще кілька подібних випадків:

 

Українською:                                                                  Російською:

 

Аніяк – ніяким чином, зовсім не …                               Отнюдь

 

Сьогодення – нинішній час                                             Современность

 

Бракувати – не вистачати                                                Недоставать

              

Правиця – права рука                                                      Десница

 

Лівиця – ліва рука                                                            Шуйца

 

Долілиць – лицем униз                                                    Ничком

 

Горілиць – лицем догори                                                 Навзничь

 

Віднині – від сьогоднішнього дня                            Отныне

 

У наведеному нижче тексті замініть виділені слова єдиним словом-синонімом:

Мандрівник вийшов за хвіртку ще до сходу сонця і попростував шляхом. Аромат запашних ранкових трав та почуття свободи змушувати його відчувати себе ніби у стані легкого сп’яніння. Він розумів у цю хвилину, що не в змозі надихатися ними скільки влізе, оселитися в хатинці і проживати життя, бачачи навколо себе щоразу один і той самий краєвид – він хоче і готовий крокувати землею до кінця життя.

 

Слова, що призначені для цієї вправи, мають синоніми у російській мові, і в наступному випуску ми їх побачимо. Далі ж розглянемо ті українські слова, для яких принаймні особисто мені не вдалося знайти дослівного перекладу на російську мову, або ж близьких за значенням слів. І «принаймні» – одне з них, його значення – «у всякому разі», а ще один лаконічний синонім – «щонайменше». Проте, спираючись лише на власний досвід та виконану працю, не гарантую, що російських аналогів до них дійсно зовсім немає, тому вважатимемо, що справа про широковживані на сьогоднішній день слова.

Наприклад, в українській мові є два чудових слова – залізниця та шахівниця, які не можна назвати російською однослівно.

Так само єдиним словом можна назвати деякі професії, наприклад іграшкар – майстер по іграшках.

До таких слів належать деякі прислівники (характеризують дію, стан чи ознаку): навшпиньки – на кільчиках пальців; навкарачки – на колінах і долонях рук; нашвидкуруч – на швидку руку.

Прислівники міри і ступеня якнайкраще, якнайгірше і подібні до них можна російською висловити лише фразою «как можно лучше/хуже» тощо. 

І саме слово тощо теж має значення «і так далі», «тому подібне», і лише українською може бути висловлене одним словом.

Це деякі приклади подібних слів, які мені вдалося знайти у процесі підготовки поточного випуску.

Саме на такі однослівні синоніми у наступному тексті потрібно замінити виділені слова.

 

На сільському майдані зранку було велике скупчення людей. За кілька хвилин мав відбутися суд над злочинцем, що вже в котрий раз заподіяв зло своїм односельцям.

Винуватця вивели в центр і змусили стати на коліна.

- Тебе визнано винним у чисельних злочинах проти благополуччя твоєї рідної громади, зокрема шахрайстві, не одній крадіжці, та жорстокій бійці, що ледь не призвела до каліцтва твого сусіда, – промовив староста.

- Не бажаємо бачити лиходія у нашому селищі! Нехай іде шукати долі десь в іншому місці! – гомоніла громада. 

Видно, закони її були суворі, а той, хто відступав від встановленого порядку та шкодив близьким, заслуговував на тяжкий осуд та відсутність жалю, бо навіть рідний батько промовив:

- Голими руками задушив би ще малим, якби знав, який негідник виросте.

Стоячи на колінах і чекаючи на вирок, винуватець похмуро позирав спідлоба на сердитий натовп. За хвилину його було засуджено до вигнання з рідного селища.

- Він не буде покинутий на ласку долі, – заявив староста. – Громада надає йому належну останню підтримку.

Належною підтримкою стали дорожня сумка із найнеобхіднішим для виживання в дорозі, та міцний дорожній костур. Колишнього односельця підвели на ноги та всією громадою вивели за межі селища на шлях, що вдалечині губився десь в лісовій хащі. 

- Забирайся якомога далі! – почув він наостанок позаду злісні вигуки, та подивився про себе, звідки стільки люті у тих, хто знав його ще з раннього дитинства. Про те, з якого віку він почав докучати рідним та сусідам, він не трудився згадати.

Зійшовши на пагорб, вигнанець в останній раз подивився на рідне селище, прощаючись із ним якщо не назавжди, то у всякому випадку на довгі роки. Повернувся і покрокував у незвіданий світ. Він не пропаде – власними зусиллями збудує своє нове життя. На іншому місці, новим, чесним шляхом.