З нагоди свята весни у читацькій залі Центральної міської бібліотеки відкрилася виставка-галерея, присвячена українському жіноцтву, – «Берегиня, воїн, волонтер». Саме такою нині є чи не кожна третя наша співвітчизниця, поєднуючи у собі відразу ці три іпостасі.

Сьогодні українська жінка любить, захищає, допомагає, рятує, оберігає, лікує, навчає, годує. Цей далеко не повний перелік щоденних справ, частину з яких довелося їй взяти на себе через російську агресію, відображено на представлених інтернет-світлинах та в книгах. 

Авторки літературних творів – наші сучасниці: Ліна Костенко, Марія Матіос, Юлія Ілюха, Людмила Охріменко, Вікторія Амеліна, Тетяна Хіміон й інші. Це професійні літераторки й початківці. Частина з останніх, можливо, навіть вимушені, бо не могли більше тримати в собі побачене та пережите. Для окремих письменництво стало стресотерапією. Проте всі вони відтворюють події української історії за останнє трагічне дванадцятиліття. 

Їхні твори – це голоси жінок. Тих, котрі витримали, боролися, втратили найдорожче.

Розповіді про себе, про рідних, про побратимів й посестер. Це документалістика. Це проза та поезія. Це поезія, як проза і проза, як поезія. Це художні емоційні напружені й нестерпно важкі історії, засновані на реальних подіях і власному досвіді. Це розповіді про жінок у війні та жінок про війну – війна не розділяє за віком і статтю. Вони важкі, проте з надією. Й під кожну з цих книг можна підвести слова військової медикині, з якої списаний образ головної герої роману Л. Охріменко «Хрещена», Тетяни Теплюк: 

– Давайте разом берегти нашу прекрасну землю! Відстоювати! Бо за неї вже стільки пролито молодої крові людей, які мали б розбудовувати країну, а вони вийшли й стали щитом на її захист. Ми бачимо, які у нас чудові воїни – чоловіки і жінки. Чудова й прекрасна нація.