Війна очима очевидця

 8 травня 2015 в читальному залі бібліотеки-філії № 22 імені Ярослава Галана в рамках святкування 70-річчя Великої Перемоги у Другій світовій війні відбулася зустріч з найстарішим читачем бібліотеки, ветераном Збройних Сил, інвалідом Великої Вітчизняної війни, полковником у відставці Шебетко Антоном Івановичем. Читачі всіх поколінь і віків: школярі, студенти, діти війни з великим інтересом слухали спогади очевидця тих страшних подій. Занадто важкими були ці спогади, хоча минуло багато років. Розповідаючи про війну, ветеран зі сльозами на очах згадував своїх загиблих бойових товаришів. Досі не перестає дивуватися, як йому вдалося вижити в ті страшні дні ...
Шебетко Антон Іванович народився 17 квітня 1919 року в селі Москалівка Хмельницької області. 10 жовтня 1939 покликаний в армію. Служив в Білорусії, закінчив школу сержантів і курси лейтенантів в Мінську.
Війна застала його в Білорусії (Мінськ). 24 червня 1941 він був призначений командиром роти курсантів і направлений в Бобруйськ для захисту міста.
29 червня 1941 рота прорвалася з оточення німців, втративши 15 осіб.
З липня по серпень 1941 Антон Іванович навчався в Московському прикордонному кавалерійському училищі, брав участь в обороні Москви.
Воював на другому Білоруському фронті, брав участь у визволенні Гомеля, Рогачова, Могильова та Мінська. У Мінську був важко поранений. Після одужання був призначений комендантом м Могильов (1944).
За участь у Великій Вітчизняній війні нагороджений орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги», ювілейними та пам'ятними медалями.
Незважаючи на 96-річний вік, Антон Іванович повний сил, бере активну участь у патріотичному вихованні молоді, проводить уроки Мужності, ділиться спогадами про війну. В даний час є головою ревізійної комісії Ради інвалідів Жовтневого району міста Харкова.
За його ініціативою в нашій бібліотеці був створений шаховий клуб, де читачі - любителі древньої і мудрої гри - можуть не тільки читати книги, газети, журнали, а й зіграти в шахи.
Ми пишаємося тим, що Антон Іванович є другом нашої бібліотеки, бере участь у заходах, радує нас своїми віршами.
Їх залишилися лише одиниці: тих, хто бачив своїми очима, тих, хто відчув на собі порох, кров і страх, тих, хто вижив у Великій Вітчизняній Війні. Ми всі повинні пишатися нашими предками, які спільними зусиллями врятували нашу Батьківщину від фашистського ярма. Наш обов'язок - зберегти історичну пам'ять про подвиги учасників, ветеранів ВВВ і трудівників тилу. Ми повинні завжди пам'ятати, якою ціною вони перемогли, і будемо їх завжди шанувати.