До 460-річчя «Пересопницького Євангелія»

У книг теж бувають ювілеї. У цьому році 460-річчя відзначає визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття – «Пересо́пницьке Єва́нгеліє». Це один з перших українських перекладів канонічного тексту  на староукраїнську літературну мову, національна святиня України, символ нації.

 

Пам’ятка писана староукраїнською літературно-писемною мовою уставом та півуставом з елементами скоропису. Це перший із відомих перекладів євангельського тексту українською мовою середини ХVІ ст., який дійшов до нашого часу. Українська Першокнига — «Пересопницьке Євангеліє» — унікальна пам’ятка, яка засвідчила ще у XVI ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.

 

Її дістають зі сховища лише раз на кілька років. Але це абсолютно виправдано через її вік та її виняткову цінність. Президенти України під час інавгурації присягаються народові України не лише на конституції, а й на «Пересопницькому Євангелії», яке символізує історичні корені української духовності. 

 

«Пересопницьке Євангеліє» з’явилося завдяки жінці — княгині Анастасії Заславській-Гольшанській, яка після смерті свого чоловіка прийняла чернецтво, стала ігуменею і благословила ченців на переклад Євангелія із книжної церковнослов’янської на зрозумілу для простого люду тогочасну народну українську мову. Вона була замовником, організатором та фундатором проекту.

 

Про творців Книги дізнаємося із самого рукопису: у Колофоні докладно описується коло людей, причетних до його створення. Писарями були монахи Григорій та Михайло, а також учень писаря Михайла. Імена художників «Пересопницького Євангелія» залишились невідомими. Оскільки книгою активно користувалися впродовж століть, оправу рукопису довелося міняти кілька разів. Ту, що дійшла до нас, було виготовлено у 1701 р., коли гетьман Іван Мазепа вирішив подарувати Євангеліє Переяславському кафедральному собору, який він побудував та прикрасив власним коштом.

 

Під час Другої світової війни книгу вивезли до Уфи, де вона зберігалася у приміщенні історико-краєзнавчого музею. У повоєнні роки видання повернулося на батьківщину, до Києва. Довго лежало на звалищі під сходами в одному з приміщень Києво-Печерської лаври, поки його не ідентифікували. У 1948 р. передали на зберігання до теперішнього Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де пам’ятка зберігається і донині.

 

У бібліотеці-філії № 22 Шевченківського р-ну Харкова бажаючі можуть ознайомитися з другим академічним виданням «Пересопницького Євангелія»  Національної  Академії Наук України 2011 року. Крім повного тексту Євангелія, видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис та повним словопокажчиком. 

 

На сторінці бібліотеки у YouTube ви можете ознайомитися з бібліокастом, присвяченим цій книзі.