«Великий вільнодумець»

250 років тому народився Василь Назарович Каразін – людина великих звершень! Особистість, про яку сперечаються історики. Хто він? Яскравий державний діяч чи авантюрист? Монархіст-консерватор чи опозиціонер-реформатор? Український патріот чи «носій великодержавних ідей»? Як і яким химерним чином усе це могло поєднатися в одній людині? Але як би несамовито ні сперечалися історики, всі вони сходяться в тому, що Каразін був найяскравішою особистістю, яка випередила свій час!

 

А наше місто завдячує йому подією, яка стала для Харкова основоположною і перетворила його з провінції на мегаполіс. У 1805 році зусиллями Василя Назаровича Каразіна було відкрито Харківський університет – перший в Україні! Це була нелегка справа переконати імператора, уряд, харківську аристократію, купецтво, що дрібне губернське місто (за кількістю населення менше за Охтирку і Валок) має право претендувати на відкриття в ньому університету, який за словами Каразіна буде влаштований краще за московський! 

Але це була його давня мрія і Каразіну вдалося зробити неймовірне!

Про те, що це був велет духу, свідчать і спогади сучасників, які називали його « палким українським Ломоносовим», і  стела на його могилі з написом: «Виновник учреждения в России Министерства Народного просвещения, основатель Харьковского университета, учредитель и правитель дел филотехнического общества, помещик, поставивший первым крепостных людей на степень людей свободных, возводитель цветущей торговли и благосостояния граждан Харькова, естествоиспытатель, подавший первую мысль о возможности сделать из метеорологии науку точную, полезную для людей, почетный член двух университетов — Московского и Харьковского, член разных обществ, русских и иностранных, штатский советник и «кавалер».

Але пам'ять Каразіна на жаль була дуже мінливою: то сплеск інтересу до його особистості, то забуття...

З цього приводу хотілося б навести слова Лариси Дешко (праправнучки Каразіна) з передмови до її книги «Основа. Каразіни»: Дорогі нащадки! Вклонімося могилам наших предків, розчистімо їх від бруду та бур'янів, відновімо знищені хрести! Згадаймо, як любили вони, наші предки, свою (нашу) землю, що несли їхні високі душі людям. Може, це допоможе нам в сьогоденні, може озвуться наші серця, адже тече в наших жилах та сама кров, і ті ж космічні промені пронизують нас, і той же генетичний код несемо ми в собі. І повірте, очистившись в такий економічно скрутний час від бруду непам’яті, ми станемо героями для своїх дітей, як наші предки стали героями для нас…»

 

У нашій бібліотеці, на жаль, немає цієї книги, але ви можете познайомитися з нею у харківської державної наукової бібліотеці їм. В. Г. Короленка, вона містить унікальні матеріали з родинного архіву Каразіних, автор розповідає про внесок у вітчизняну науку та культуру багатьох представників цього славного роду. А в нашій бібліотеці ви можете познайомитися з першою книгою про В. Н. Каразіна виданої за радянських часів.

Тож чекаємо на всіх охочих!