Перейти на украинский язык Перейти на английский язык

«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»

Кожного року 21 березня світова спільнота відзначає одне з найвідвертіших свят - Всесвітній день поезії! «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», - пише іменита українська поетеса Ліна Костенко. І дійсно, серед різноманіття літературних родів і жанрів лірика є найінтимнішим витвором мистецтва. Вона - про справжність, адже апелює насамперед до почуттів слухача/читача.
Отже, з нагоди свята наша Бібліотека сімейного читання презентує добірку талановитих віршів сучасних харківських поетів. Митців неповторної лірики!.. Їхні тексти зачаровують вишуканою грою слів та спонукають до роздумів про вічне. Ну і звичайно ж, тема війни.., що відгукнулася в кожному з нас!.. 
Отож, запрошуємо вас поринути у світ високої поезії від наших харків'ян - справжніх ювелірів Українського Слова. Харків - це Україна!!! 
 
Андрій Костинський 

«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»

Андрій Костинський - сучасний поет зі Слобожанщини, редактор, перекладач та організатор творчих проєктів, серед яких і «Сто слів». 
Народився та проживає у Харкові. Має публікації в різноманітних журналах і альманахах, серед яких загальновідомий «Березіль». Андрій Костинський також є автором і редактором чималої кількості книг. 
Вірші Андрія завжди щирі. Він чесний насамперед із собою, а отже й зі своїми читачами.
Окремо варто відзначити те, наскільки майстерно поет грає словами, створюючи глибокозмістовну модерну українську лірику. 
 
СУЗІР’Я-НАМИСТО З ВІКОН БЕЗ СТІН
над містом
здіймається місяць
зазирає
геть в усі вікна
ба навіть в ті
стіни яких
розбили
снаряди
та бомби
 
вітер пірнає на місто
входить у вушко
голки-промінчика
та летить крізь всі вікна -
а всі вікна без скла -
навіть крізь ті
чиї стіни вкрили землю
панцирем наїжаченим
після роботи
авіації та арти
 
на місто спускається ангел
бере обидва кінці нитки
з’єднує їх вузлом
підіймається високо-високо
з намистом із вікон
навіть тих
чиї стіни не втримали
очі вікон
 
очі в ікон проваллях
що висіли в кутках -
в повнях сліз
бо були безсилі
затримати стіни
від руйнації від
ворожих атак
 
кожної ночі сузір’я
з врятованих вікон
дивиться ними
на місце
де місто було
 
дивиться
навіть вікнами тими
що були вже без стін
 
***
В цей час, коли і грім, і лихо,
і час опівночі без сну,
благаю Бога, гучно, тихо...
Та Він все знає про війну...
Він всі мої молитви знає,
і знає кожного шляхи,
і кожного так обіймає,
що рани, де були цвяхи,
приймаються як рани наші,
і кров така ж, і так - любить...
Плече під хрест мій ставить:
«Краще?»
І я за цю стидаюсь мить...
І прокидаюсь від серени,
і чую поштовхи сердець
усіх-усіх в єдиній вені,
так, що душею нанівець.
Година і моє пристигла.
Ніщо в бутті не промайне.
Вода у чаші тиха-тиха
на пошепку: «...згадай мене». 
 
***
Напиши мені так:
«Закінчилась війна.
Повернулися
із заволиння сусіди.
З позаторіч дістали
з амбарів зерна
і засіяли поле...
І закінчились бІди.
 
У Олекси - дитинка,
назвав в твою честь,
«А» додав у кінці,
бо - ... дівчинка ж, Богдана.
Повернулись таблички
до всіх перехресть,
бо потоплені всі
кораблі ворогана.
 
А Зоряна твоя,
як ти наказав,
вийшла заміж
за перше кохання,-
ти по дружбі колись
йому трохи напхав,
та й по дружбі 
пробачив зітхання.
 
Бо воно не по людські - 
в 17 вдова...
Хай живуть і квітчають
країну»...
 
Напиши які-небуть
й від себе слова...
моїй матері,
як від сина...
 
Вже світа,
так, що видко
в травичці мурах,
соловей зореноти
на пам`ять співає...
І так солодко-гіркотно
сонцю в устах,
бо всміхнеться не всім
з небокраю...
 Дар'я Зоріна 

«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»

Серед творчої молоді Слобожанщини якісно вирізняється також поетеса Дар'я Зоріна. Народилася у Донецьку, проте навчалася та проживає зараз у Харкові. Окрім написання власних поезій, Дар'я займається поетичними перекладами українською мовою. 
Лауреатка та переможниця чималої кількості місцевих, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Серед яких «Фестилава» (1-е місце), «Поетичний вир» (1-е місце), Міжнародна слов'янська поетична премія (2‐е місце), «Перший український поетичний конкурс» (2-е місце), «Молода Слобожанщина» (3-є місце) та багато інших. Протягом воєнного 2022-го року поетеса тричі ставала переможницею літературних читань «Перша кава» у Києві. 
Вірші Дар'ї Зоріної - сучасні та про сучасне!.. Подекуди різкі, вони сповнені непідробних емоцій та переживань. Прямота та сміливість Дар'їної лірики нікого не залишать байдужим!.. Її поезія виходила друком у альманахах і збірках зокрема «Пента-гонг 3». Дівчина активно бере участь у літературних вечорах, серед яких і її авторський «Ключові слова» (2023). Читала свої вірші зі сцени літ. фестивалю «Тарас Бульба» у Дубно (2021)
 
***
червень — серп-чорноріг,
сік черешневих чірв.
молоко не зберіг —
п'єш кисляк надвечір.
 
пил, півонії, літепло,
лоскітливе латаття.
одороблом засліпленим
страх гуркоче по хаті.
 
північ — час для почвар.
поміж півнями – крук.
проростає анчар
вгору з пагонів рук.
 
ляже смерть між степів —
хліб зійде навесні.
уривається спів.
починається сніг.
23 червня – 10 липня 2022 р. 
 
***
що б не відтяла від тіл польова хірургія,
що б не видрукували удари безкістних пальців,
чого б не вихаркали у приміських та далекобійних —
 
залишися зі мною, тиша, — скляний сухостій.
залишіться зі мною, ім'я молока та ім'я води.
залишися зі мною, небо — папір самокруток.
залишіться зі мною, безсоння тирсові голови.
залишися зі мною, окраєць заплічної цегли.
залишися зі мною, пам'ять — жереба кобила.
залишися зі мною, полинне дихання плоті.
залишіться зі мною, гончарні доторки болю.
залишися зі мною, щербатий півмісяць слова.
8 березня 2022 р.
Анна Щербак 
«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»
Без перебільшень чарівною поетесою можна назвати Анну Щербак! Дівчина народилась і виросла у Харкові, працювала провідним інженером ІСМА НАН України до повномасштабної... Наразі Анна мешкає у м. Дніпро, працюючи викладачем у школі швидкочитання «Prana».  
Призерка та переможниця літературних конкурсів і фестивалів, серед яких: Національний фестиваль «Код Нації»: Українська Сніжниця (2-е місце, 2023 р.), Ірпінський Парнас-2019 (1-е місце), Міжнародна Слов'янська Поетична Премія-2019 (2-а премія), «Молода Слобожанщина» (2-е місце, 2021 р.; 3-є місце, 2018 р.), «Крилате сузір'я» (1-е місце, 2018 р.) та багато інших. 
Поезія Анни захоплює своєю витонченістю та контекстуальністю. Її інтелектуальна лірика нагадує водяний потік, що понурює читача у таємниці Всесвіту...
Поетеса має чималу кількість публікацій у різноманітних збірках, альманахах та журналах, серед яких «100 слів», «ЛАВА», «В обіймах Дніпра» та інші. 
Варто відзначити, що у 2020 році вийшла друком окрема збірка поезій Анни Щербак під назвою «Моя Вічна Ніч». А ще ця дівчина є організаторкою літературних заходів. Серед них - Всеукраїнський поетичний фестиваль «Здорові вірші» (2020), ART ZEPP SPACE (2018-2019), а також авторський літературний салон «Etterna», де Анна також є ведучою.
 
***
Я прокидаюся вранці:
Бачу тумани і сон,
Промені сонця на шкірі,
Небо, що ллється струмком,
 
Бачу себе і хмарини,
Що так повільно пливуть:
Я набираюся сили,
Я вигартовую лють.
 
Я набираюся волі,
Нових думок і життя:
Сонце торкається скроні,
Промені в космос летять.
 
Десь там шматочки від світу —
Нашого, може і ні, —
Там відновилися квіти,
Ще не пливуть кораблі.
 
Всі ці клітини відновні.
Всі, що ми не берегли —
В них із середини й ззовні
Сонце пройшло береги.
 
Сонце нас всіх прошиває
Ниткою слів і буття.
Ниткою сліз і печалі
Промені в космос летять... 
 
***
Я відчуваю: треба жити швидше.
Бо ця війна з'їдає нас і час.
У пітьмах ночі і в ранковій тиші —
Допоки сум в очах не згас.
 
Допоки серце так нестерпно ниє:
Здається, вдих — і не побачиш світ.
Війна зриває китиці остиглі
Непрожитих життів і літ.
 
І сон як натяк — треба пробудитись,
Бо тіло сковує судома-біль...
У пам'яті останнє мирне літо:
Хвилююче. Зі справ і мрій.
 
Я пам'ятаю ту себе, що була
Взірцем сміливості, краси, інтриг...
Ці спогади уже заносить мулом
Страху, жалю і точних рим...
 
Так було. Є. І ще продовжить бути,
Допоки світ іще дає нам шанс.
Ти не такий вже й вічний, звіре-лютий:
Одного дня прийде весна.
 
***
Вечірні зорі сходять димом
Серед доріг, мостів, узбіч.
Дивись, що знову я відкрила:
Портал крізь вирви протиріч.
 
Дивись, що знову я сховала:
Ненависть, сльози і пітьму,
Мені так жадібно і мало:
На дні сердець — токсичний мул.
 
Мені так гостро, дико, рвучко
Торкатись слів, себе і рим,
Мене моє минуле мучить,
Неначе було не моїм.
 
Неначе було щось і з кимось,
Неначе була інша я:
Я загартовую сміливість,
Щоб починати все з нуля.
 
Щоб починати все з хвилини...
Себе, страхів, неприйняття —
Мій час завжи повільно плинув,
Тепер — роки як дощ летять.
 
Тепер в очах у них безодні,
І сходи в щось нове, віки,
Де заховались всі незгодні:
Мої вірші, дужки, стежки. 
«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»
 
Дякуємо за увагу!
Це була добірка віршів одних із найкращих сучасних поетів Слобожанщини!
Читайте якісну модерну поезію українською!
А ще завітайте до нашої Бібліотеки-філії сімейного читання.
У нас багааато цікавого!
У тому числі й поезія!
 


На нашому сайті з'явився ресурс, який допоможе знайти найближчу до вас бібліотеку, дізнатися, як з нею зв'язатися і скористатися її послугами. Будемо ближче в цифровому і реальному світі!
Календар подій
ПнВтСрЧтПтСбНд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Банери партнерів

Проверка тИЦ и PR
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського

Адреса: Україна, Харків, 61058, вул. Данилевського, б. 34
Телефон: (057) 705-19-90.
Телефон: +38 096-860-08-20.
E-mail: citylibbelin@gmail.com
Розклад роботи - з 10.00 до 18.00
Вихідний день – вівторок, влітку: субота та неділя
Санітарний день – останній день місяця
Детальна контактна інформація
©Copyright ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського
2011-2024